лицар

-я, ч.

1) іст. Західноєвропейський середньовічний феодал, який належав до військово-дворянського стану. || Воїн з важким озброєнням і спорядженням.

2) іст. Вільний козак-запорожець, якому властиві козацька доблесть і воєнне мистецтво.

3) перен. Самовідданий, благородний захисник кого-, чого-небудь. || чого, перен. Людина, яка самовіддано служить певній справі, віддається їй.

4) перен., розм. Вихована, підкреслено чемна людина. || Про того, до кого мають або хто має до кого-небудь сердечну прихильність. Лицар сумного образу.

5) Почесне звання, що надається англійською королевою її підданим за вчинки, досягнення державного значення із правом додавання до імені приставки сер. Сер Пол (Маккартні).